Цитаты на украинском языке про войну

Про війну і мир: цитати українських і світових письменників - 1 - изображение

Згадуємо найкпроникливіші цитати митців про нашу Батьківщину. 

Війна в однаковій мірі обкладає даниною чоловіків і жінок, але з одних стягає кров, з інших — сльози (с) Вільям Теккерей

Незалежність підіймає на крилах. Відповідальність не дає ці крила спалити. Маючи і те, і інше, можна долетіти до мети! (с) Святослав Вакарчук

Україна починається з тебе (с) В’ячеслав Чорновіл

Держави стоять не на династії, а на внутрішній єдності і силі народу (с) Олена Теліга

Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі (с) Василь Еллан-Блакитний

Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом (с) Чингіз Айтматов

Ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни (с) Ліна Костенко

Бути українцем — це значить бути постійно в стані доказування свого права на існування (с) Володимир Винниченко

Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів (с) Іван Франко


Фото: Pexel 

Не секрет, що саме трагічні події надихають людей творити. Українці не стали винятком. Війна, що розгорнулася на сході нашої країни, сьогодні постає в картинах, книгах, поезії.

Український контент пропонує добірку віршів молодих українських поетів на тему війни в Україні. Нехай їх прізвища ще невідомі широкому загалу, однак ці вірші дійсно чіпляють за живе…


Невідомська Вікторія «Коли закінчиться війна…»

Коли закінчиться війна розжарена від бомб земля –

воскресне.

Ти знімеш з себе автомат, герою,

бронежилет і …

І не секрет для всіх тепер ти –

великий воїн і солдат…

Все знову буде добре, брат,

не буде більше рвати «Град»

над головою

і тільки хлопці,

що у ряд…
від куль, снарядів і гранат…

ніколи не прийдуть назад…

Живи, живи,

герой й солдат,

за всіх, хто не прийшов назад

з святих і вічних…

І та земля, що прийняла

до себе хлопців – тепер також

свята, свята – на всі століття і віка…

Все знову буде добре, брат,

не буде більше рвати «Град»

над головою

і тільки хлопці,

що у ряд…

від куль, снарядів і гранат…

ніколи не прийдуть назад…

А ти живи, живи,

герой і брат,

великий воїн і солдат –

за всіх, хто не прийшов назад

з війни, з безодні

живи, живи –

на цій землі – святій і рідній Україні…

72099002


Ірина Швед «Соняхи» 

Сину, сину, спи, маленка квітко,

Сину, сину, сходить десь війна.

Сину, сину, підростаєш швидко.

Як боюсь сказати, що вона

Налетіла в нашу, сину, хату,

Заселилась у думках й ві сні.

Найстрашніше – втратити нам тата

Сину сину, соняхи цвітуть…

Сходить сонце, сходить кров’ю Схід.

Йдуть чужі синочки воювати,

І за них помолимось як слід…

На твоїх розумних, сину скронях,

Боязко цілунки залишу.

Ти іще маленький, мамин сонях

Я за тебе Господа прошу.

Діти сплять. І рвуться в ніч гармати.

Соняхи лягають у росу.

То зітхнула важко наніч мати,

Стерла сльози і думок грозу.

Й знову грози. Дощ вогнів і … гради.

Гради! Гради! Градом небозвід.

Сучі визволитель-колоради

Сіють сім’я пуль свинцевих лід.

І під гул тривожних гвинтокрилів

В соняхів дрібненьких німота.

І кричать у небо що є сили

У Луганську визрілі жита.

Сину-сину спи, маленка квітко,

Сину, сину, сходить десь війна…

12105772_1083242875019851_5023682681695154678_n


Тетяна Власова «Я не кіборг – я вчитель історії…»

«Я не кіборг – я вчитель історії.

багато читав про війни.

Тут таких, як я, – тисяч сто.

І їм Дуже хочеться бути вільними».

«Я приїхав туди, де ціляться,

Хоч ніхто мене не просив.

Я не кіборг – я хлопець із Вінниці.

В мене скоро народиться син».

«Кажуть, кожен тут буде, і був, і є,

Хоч соромляться – всі герої.

Я ж не кіборг – удома я був водієм

І ніколи не чистив зброю».

«Ми за тих, хто далеко десь там, внизу

Божеволіє від напруги.

Я не кіборг – я плачу, коли несу

Покалічене тіло друга».

Що нам культи осіб і чужих богів?

Вся країна із дня у день

Щиро молиться не за кіборгів –

За звичайних своїх людей.


Юрко Ґудзь «Ластівка зводить гніздо…»

Ластівка зводить гніздо,

носить з урочища глину.

Дім свій я довго ліпив,

завтра надовго покину.

Ластівки глину беруть

з рову, де нас постріляли.

Наші серця вам на гнізда підуть…

Ночі ще теплі. Роси вже впали.

З неба, землі і води,

з кров’ю, сльозами і потом

ліпим гніздо і вертаєм сюди

наші болючі, забуті сліди,

наші тіла, перемотані дротом.

Скоро холодна зима

Губи зведе німотою…

Смерті на світі нема –

Я повернусь за тобою.

11141133_844826232253354_208380134713659821_n


Олексій Розумов «Не питайте мене, що я бачив щодня на війні…»

Не питайте мене, що я бачив щодня на війні.

Я мовчатиму довго — так, мовби й нічого не бачив.

Тільки друзі загиблі турбують мене уві сні

Та ніяк не залишать. Я злий — я за ними не плачу.

Краще в мене спитай, скільки бачив від Господа див,

Ніж про обстріли “Градів”, розруху й підірвані танки…

Я за ціле життя стільки заходів не проводив,

Скільки тут я зустрів дивовижних рожевих світанків.

Як багато зірок на Донбасі! Та чорт забирай,

Більше я не люблю роздивлятися небо прошите.

Якщо бачу я зірку, злітаючу за небокрай,

Тільки й хочу, що впасти та вуха руками закрити.

Я кидаю ножа. Я стріляю, що твій Робін Гуд.

Я люблю Батьківщину, дітей своїх, батька і мати.

Та боронь мене, Боже, зустріти ворожих паскуд…

Я втомився, мій Боже. Я більше не хочу вбивати.

Захисти їх від мене, від гніву мого за братів.

Поверни тій російській матусі здорового сина.

Я благаю, мій Боже! Я крові його не хотів —

Тільки чОго не зробиш за волю і за Україну…

d13ac1d03cc018dc210043060ba2a35c1400563995


Людмила Лєгостаєва «Писала калина листи з України…»

Писала калина листи з України

До білих російських беріз,

І падали крупні червоні краплини

Чи крові її, чи то сліз.

Писала вона: «Заберіть своїх хлопців,

Що в гості незвано прийшли,

Навіщо в чужій вони гинуть сторонці?

Бої тут тривають страшні.

Вам брешуть нахабно, що хлопці «блукають»,

Їх кинули в жерло війни..

Війна – не навчання…тут дійсно вбивають,

Це ж ваші брати і сини.

Навчать їх стріляти в людей із гармати,

Підступний віддавши наказ.

Чи варто для цього синів в світ пускати,

Щоб тут зупинився їх час?

Ви ж хлопцям хрести одягали на шию,

Вони ж тепер цілять в людей

Із ними одної і мови, і віри

Заради химерних ідей.

Вже дехто ніколи додому не верне,

Рясніють поля від могил,

Живі ж – то каліки , їх доля химерна,

Птахи, що позбавлені крил.»

Писала калина листи, й розсилала

Зі зграями чорних круків…

Навколо ж калини горіло й палало,

І попіл на землю летів.

Хоч постріли «Градів» лякали калину

Й пожежі змикались в кільце,

Писала, кричала вона до загину

Й була таки справжнім борцем…

Поламані ребра, посічені скроні,

Пошкоджені всі гілочки,

І падали краплі червоно-солоні,

Горіли мов церкві свічки.

Бо вся ця земля не росою вмивалась,

А кров’ю людською без меж,

Не сонечком ніжно вона зігрівалась,

А попелом після пожеж….

Писала калина листи з України

У різні куточки землі:

«Не спіть, поможіть. Нам стріляють у спини

І знищити хочуть в Кремлі…»

З війною і втратами важко змиритись,

Народ взяв цей хрест і поніс…

І нам до землі тій калині б вклонитись,

За кожен написаний лист,

За щирість її, не підкуплену совість,

Що навіть в вогні не згорить…

І хай ще в країні беріз спить свідомість,

Та скоро весь гай зашумить!

tyMA-Vh_w0M


Борис Гуменюк «Заповіт»

 Сьогодні знову копаємо землю
Цю ненависну донецьку землю
Цю черству закам’янілу землю
Тулимося до неї
Ховаємося в ній
Ще живі.

Ми ховаємося за землю
Сидимо в ній тихо
Наче малі діти за маминою спиною
Ми чуємо як б’ється її серце
Як вона втомлено дихає
Нам тепло й затишно
Ще живі.

Завтра ми вже будемо мертві
Може багато з нас
Може всі.

Не забирайте нас із землі
Не відривайте нас від матері
Не збирайте на полі бою наші рештки
Не намагайтеся наново скласти нас докупи
І – благаємо вас – ніяких хрестів
Пам’ятних знаків чи меморіальних плит.
Нам це не треба
Адже це не для нас – для себе
Ви ставите нам величні пам’ятники.
Не треба ніде карбувати наших імен.
Просто пам’ятайте:
На цьому полі
У цій землі
Лежать українські солдати
І – все.

Не віддавайте нас батькам
Не хочемо щоб батьки бачили нас такими
Нехай батьки запам’ятають нас малими дітьми
Неслухняними хлопчиками
З рогатками з синцями на колінах
З двійками у щоденнику
З повною пазухою яблук з сусідського саду
Нехай батьки сподіваються що ми колись повернемося
Що ми десь є.

Не віддавайте нас дружинам
Нехай кохані запам’ятають нас красенями
Такими які подобалися багатьом дівчатам
А дісталися їм.
Нехай вони запам’ятають наші гарячі губи
Наш гарячий подих
Наші палкі обійми
Нехай вони не торкаються нашого холодного чола
Наших холодних вуст.

Не віддавайте нас дітям
Нехай діти запам’ятають наші теплі очі
Наші теплі посмішки
Наші теплі руки
Нехай діти не торкаються тремтячими губами
Наших холодних рук.

Ось в цих окопах
Які сьогодні для нас тимчасове житло
А завтра стануть нашими могилами
Поховайте нас.

Не потрібно прощальних промов
В тиші яка настає після бою
Це завше виглядає недоречно
Це наче штурхати загиблого воїна
І просити щоб той встав.
Не треба панахид
Ми й так знаємо де тепер буде наше місце
Просто накрийте нас землею
І – йдіть.

Було б добре як би на тому місці було поле
Колосилося жито
Щоб жайвір у небі
І – небо
Багато неба –
Ви можете собі уявити якій хліб родитиме поле
Де лежать бійці?!

(В пам’ять про нас їжте хліб з поля
Де ми полягли.)

Було б добре якби на тому місці були луки
І багато-багато квітів
І бджола над кожною квіткою
Щоб надвечір приходили закохані
Плели вінки
Кохалися до ранку
А вдень щоб приходили молоді батьки
З малими дітьми.
(Не перешкоджайте дітям приходити до нас.)

Але це буде завтра.
А сьогодні ми ще копаємо землю
Цю дорогу українську землю
Цю солодку ласкаву землю
Пишемо гуртом саперними лопатками
На її тілі
Останній вірш української літератури.
Ще живі.

Герои


Невідомська Вікторія «Нам невідомі всіх їх імена…»

Нам невідомі всіх їх імена,

Хто їх чекає, хто за ними плаче,

Де їхній дім, як їм болить війна,

Яке в них серце – щире чи терпляче.

Як страшно їм, коли усе горить,

Коли руїни, смерть перед очима,

І як в бою важлива кожна мить,

Які в них білі крила за плечима.

Нам невідомі мрії й здобуття,

Всі їхні рани, всі слова прощання,

Вони – солдати, що кладуть життя,

Заради нас і мирного світання.

І без імен помолимось за них,

За трошки вдачі світлої, простої.

В час зрад страшних і втрат таких гірких,

І без імен вони для нас герої.

12179814_1690786577817393_701187245_n

Знаковий роман «Війна і мир», написаний російським письменником Львом Толстим у 1869 році, вважається його найкращим літературним твором мистецтва.

Незважаючи на те, що його важко читати, оскільки воно є класикою у світі англійської літератури, воно є доказом майстерності Толстого в оповіді. Розповідаючи про події в п’яти сім’ях, він фіксує вплив французького вторгнення в Росію, а також наслідки епохи Наполеона на царське суспільство.

Перший рядок роману звучить так: «Ну, принце, значить, Генуя і Лукка тепер лише родинні маєтки Буонапарти» в усьому романі є багато інших цитат, що спонукають до роздумів цілий. Вони також стосуються центральної теми роману — духовності та сімейної радості.

Ось список деяких з найбільш знакових цитат з роману. Якщо вам подобається наш вміст, ви можете переглянути інші статті, як Цитати Льва Толстого і [цитати про злочин і покарання].

Важливі цитати з «Війни і миру»

У романі «Війна і мир» багато знакових і відповідних цитат.

Шукаєте гарну цитату про «Війну і мир» із найвідомішого роману Толстого всіх часів? Зверніться до цього списку, який містить найкращі та важливі цитати з нього.

1. — Ну, принце, отже, Генуя й Лукка — тепер лише родинні маєтки Буонапартів. Але я попереджаю вас, якщо ви не скажете мені, що це означає війну, якщо ви все-таки спробуєте захистити зли і жахи, скоєні тим антихристом — я справді вірю, що він антихрист — я більше не буду мати нічого спільного з ти…»

— Книга перша, розділ перший, «Війна і мир».

2. «Ну, що змушує вас йти на війну?» — запитав П’єр. «Що мене змушує? Не знаю. Я маю.»

-‘Війна та мир’.

3. «П’єр, який з того моменту, як князь Андрій увійшов до кімнати, дивився на нього радісними, ласкавими очима, тепер підійшов і взяв його під руку».

— Книга перша, розділ перший «Війна і мир».

4. «Ця чорноока дівчина з широкою губою, не гарна, але повна життя… побігла, щоб сховати своє рум’яне обличчя. мереживо материнської мантилії — не звертаючи ні найменшої уваги на її суворе зауваження — і почала сміятися».

– Книга перша, п’ятий розділ «Війна і мир».

5. «Коли все було готово, незнайомець розплющив очі, підійшов до столу, наповнив стакан чаю собі і один для безвусого старого, якому він його передав».

— Книга п’ята, розділ перший, «Війна і мир».

6. «Вона сміялася і уривчастими реченнями намагалася пояснити про ляльку, яку вона виготовила зі складок своєї сукні».

-Книга перша, розділ 11, «Війна і мир».

7. «П’єр почав відчувати неспокій і потребу, навіть неминучість, вступити в розмову з цим незнайомцем».

— Книга п’ята, розділ перший, «Війна і мир».

8. «Прислів’я, про які він був повний, були… тими народними приказками, які без контексту здаються такими незначними, але при влучному вживанні раптом набувають значення глибокої мудрості».

-Книга 12, розділ 13, «Війна і мир».

9. «Якби кожен вів війну лише за власними переконаннями, війни б не було».

-‘Війна та мир’.

10. «Я б нічого не бажав, якби був там… В мені одній і в цьому сонці стільки щастя, а тут… стогони, страждання страху, і ця неясність, ця поспіх… Знову щось кричать, і знову всі кудись тікають, а я з ними біжу».

-‘Війна та мир’.

11. «Коли він що-небудь розповідав, то це були якісь давні й, очевидно, дорогоцінні спогади про його «християнське» життя, як він називав своє селянське існування».

-Книга 12, розділ 13, «Війна і мир».

12. Перш ніж озирнутися, князь Андрій знову нахмурився, висловлюючи своє роздратування тим, хто був торкнувшись його руки, але, побачивши сяюче обличчя П’єра, він несподівано ласкав і приємний посміхайтеся».

— Книга перша, розділ перший «Війна і мир».

13. «Для московського суспільства П’єр був найдорожчим, добрим, розумним, веселим і великодушним з диваків, неуважним і сердечним, російським помічником старої марки. Його гаманець завжди був порожнім, тому що він був відкритий для всіх».

— Книга восьма, розділ перший, «Війна і мир».

14. «Все московське суспільство, від старих жінок до дітей, прийняло П’єра, як довгоочікуваного гостя, місце якого завжди було готове й вільне».

-‘Війна та мир’.

15. «Людина живе свідомо для себе, але служить несвідомим інструментом для досягнення історичних, загальнолюдських цілей».

— Книга дев’ята, розділ перший, «Війна і мир».

16. «Людям не дано судити, що правильно, а що неправильно. Люди вічно помилялися і будуть помилятися, і ні в чому більше, ніж у тому, що вони вважають правильним і неправильним».

-‘Війна та мир’.

17. «Ми не хочемо, нехай нас погублять! Ми не беремо ваше зерно, ми не згодні!»

-Книга 10, розділ 11, «Війна і мир».

18. «Те, що сказав Кутузов, походить не з розумних міркувань, а з того почуття, яке було в душі головнокомандувача, як і в душі кожного російського чоловіка».

-‘Війна та мир’.

20. «Однак вчинена дія є безповоротною, а її дія, збігаючись у часі з мільйонами дій людей, набуває історичного значення».

-‘Війна та мир’.

Цитати з книги «Війна і мир».

Будучи одним із найзнаковіших творів літературного мистецтва, «Війна і мир» дійсно має одні з найкращих цитат.

Ось список цитат Льва Толстого «Війна і мир», які є просто зразковими.

21. «Більшість тогочасних людей не звертали уваги на загальний хід речей, а керувалися лише особистими інтересами дня. І ті люди були найкориснішими постатями того часу».

-‘Війна та мир’.

22. «Ці двоє найсильніші з усіх воїнів; Час і терпіння».

-‘Війна та мир’.

23. «Любаючи людською любов’ю, можна перейти від любові до ненависті; але божественна любов не може змінитися. Ніщо, навіть смерть, не може його зруйнувати. Це сама природа душі».

-Книга 11, розділ 32, «Війна і мир».

24. «У полоні, у сараї, П’єр не розумом, а всією істотою, життям дізнався, що людина створена для щастя, що щастя всередині нього, в задоволенні природних людських потреб, і що всі нещастя походять не від нестачі, а від надлишок».

-Книга 14, розділ 12, «Війна і мир».

25. «Бог скрізь однаковий».

— Книга восьма, розділ 12, «Війна і мир».

26. «Все, що я знаю, я знаю завдяки любові».

-‘Війна та мир’.

27. «Якби кожен боровся за свої переконання, війни б не було».

-‘Війна та мир’.

28. «Чиста і повна скорбота так само неможлива, як і чиста і повна радість».

-Книга 15, розділ перший, «Війна і мир».

29. «Використовуйте моменти щастя, кохайте і будьте коханими! Це єдина реальність у світі, все інше — дурість».

— Книга четверта, розділ 11, «Війна і мир».

30. «Тому, хто вміє чекати, усе приходить вчасно».

-Книга 10, розділ 16, «Війна і мир».

31. «Весь світ для мене розділений на дві частини: одна – це вона, а там усе щастя, надія, світло; іншого там, де її немає, і там пригніченість і темрява…»

— Книга шоста, розділ 22, «Війна і мир».

32. «Життя — це все. Життя – це Бог. Усе зрушується і рухається, і цей рух є Богом. І поки є життя, є насолода від самоусвідомлення божественності. Любити життя означає любити Бога. Найважче і найблаженніше – це любити це життя у своїх стражданнях, у безвинності страждання».

-Книга 14, розділ 15, «Війна і мир».

33. «Ніщо так не потрібно для молодої людини, як компанія розумних жінок».

— Книга перша, четвертий розділ «Війна і мир».

34. «П’єр мав рацію, коли сказав, що потрібно вірити в можливість щастя, щоб бути щасливим, і тепер я вірю в це. Нехай мертві ховають мертвих, але поки я живий, я повинен жити і бути щасливим».

— Книга шоста, розділ 19, «Війна і мир».

35. «Єдине, що ми знаємо, це те, що ми нічого не знаємо – і це найвищий політ людської мудрості».

-‘Війна та мир’.

36. «Я знав те почуття кохання, яке є суттю душі, для якого не потрібен предмет. І тепер я також знаю це блаженне відчуття. Любити ближніх; любити своїх ворогів. Любити все – любити Бога в усіх Його проявах. Дорогу людину можна любити людською любов’ю, а ворога можна любити лише божественною. І тому я відчув таку радість, коли відчув, що люблю того чоловіка. Що з ним сталось? Він живий?»

-‘Війна та мир’.

37. «При наближенні небезпеки завжди лунають два голоси, які з однаковою силою говорять у серці людина: дуже розумно говорить чоловікові, щоб він зважав на природу небезпеки та засоби її уникнення це; інший, ще розумніший, каже, що думати про небезпеку занадто боляче і докучливо, бо не в силах людини забезпечити все і втекти від загального ходу подій».

-Книга 10, розділ 17, «Війна і мир».

38. «Так, любов, але не та любов, яка любить щось, здобути щось чи через щось, а та любов, яку я відчув вперше, коли помирав, я побачив свого ворога і все ж полюбив його».

-Книга 11, розділ 32, «Війна і мир».

39. «Любов заважає смерті. Любов це життя. Все, все, що я розумію, я розумію тільки тому, що люблю. Все є, все існує, тільки тому, що я люблю. Все це об’єднує одна. Любов є Богом, і померти означає, що я, частинка любові, повернуся до загального і вічного джерела».

-Книга 12, розділ 16, «Війна і мир».

Тут, у Kidadl, ми ретельно створили багато цікавих цитат для сім’ї, які сподобаються всім! Якщо вам сподобалися наші пропозиції щодо цитат «Війна і мир», то чому б не подивитися на наші [цитати «Гордість і упередження»] Цитати Курта Воннегута.

Страница 1 из 2

«Все має бути так і тільки так! Військова справа — перш за все порядок і організованість!» У цій паперовій війні, в цих стрілочка на картах, все було охайно, правильно. Вражаюче, але війна реальна з точки зору порядку організованості нагадує охоплений пожежею бордель. (Сапковський)

Якщо ви вбиваєте заради задоволення — то ви кровожерні.

Якщо ви вбиваєте за гроші — ви найманець.

Але якщо ви вбиваєте заради того і іншого — ви легіонер.

Працюєш в полі-не бійся гною, а якщо воюєш-не бійся смерті.

«Завдання солдата не померти за свою країну, а змусити це зробити ворожого ублюдка.» генерал Паттон

Збили з ніг-борися на колінах, Встати не можеш-лежачи наступай !!!!( В. Ф. Маргелов, командувач ВДВ)

войнa в кaкойтa мeрe зaбeрaeт дaнь з двох сторін з нaс кров a з мaтeрeй, жон … сльози.

Війна забіраеть однакову данину і з чоловіків, і з жінок але з одних кров’ю, а з інших сльозами.

Солдат — це людина, наймаються холоднокровно вбивати можливе велике число подібних собі істот, не заподіяли йому ні найменшого зла.

Війна буває дитяча, до першого забитого. Потім не склеїш цілого з вщент розбитого. Душа, брат, не отямиться — виключена гармонія. Не мало бачив я хлопців на цій церемонії …

У війні не буває виграли — одні програли.

Для тих, хто був на війні, вона ніколи не закінчується.

Війна — це не хто кого швидше перестріляет! А хто кого педумает!

На війні не доводиться виберать, не вб’єш ти вб’ють тебе!

Якщо є можливість не вбивати не вбивай і залишишся людиною!

Війни починають коли хочуть, а закінчують коли можуть.

Ми оточені. Це добре. Значить їм від нас не втекти!

Війна справа молодих, але не молодиків а чоловіків!

а раптом війна, а я не спав … слова будь-якого строковика

«Ми ведемо війну вже сімдесят років, Ми вважали, що життя це бій, Але за новими даними розвідки Ми воювали самі з собою» (с) Акваріум

На війні треба бути швидким (Силій Італік)

Коли вимре покоління пам’ятає війну, то нове захоче довести що вони б її не проігралі.Ето закон історії, називається — Реванш.

Холодна війна — це дуже важке і складне співіснування замість легкого і простого неіснування

Чим сильніше і частіше ви б’єте супротивника — тим слабше і рідше він вам відповідає
Війна — це спочатку надія, що нам буде добре;
Потім — очікування, що їм буде гірше;
Потім — задоволення тим, що їм не краще, ніж нам;
І нарешті — несподіване відкриття, що погано і нам і їм.
(Карл Краус)

життя не запитає те що ти вчив, а суворо спитає що ти знаєш

Кінець — народження нового початку,

І в добрості без страху і провини

Мечі перекували на орала,

Щоб світ зорати для майбутньої війни …

Ті кому нема на що сподіватися і нічого втрачати — найнебезпечніші люди на світі.
Війна, Варвара Андріївна, — жахлива гидоту. На ній не б-буває ні правих, ні винних. А хороші і погані є з обох сторін. Тільки хороших зазвичай вбивають п-першими.
© (Б. Акунін)

Не поспішай точити ножі, скажи, навіщо тобі війна? (Люмен)

«- Як ти можеш стріляти в женшин і дітей?!
— Легко! На них іде менше свинцю. Хіба війна це не пекло? «

З листа рядового Вермахту: Мамо, це моє останнє лист, завтра ми йдемо на Сталінград, позаду нас війська СС, попереду нас росіяни, а вони не здаються!

Чим ближче смерть — тим чистіше люди.
Чим далі в тил-тим жирної генерали. (ДДТ)

Ніщо так не піднімає бойовий дух, як мертвий генерал.
Джон Мастерс

Битву нерідко виграє той, хто в ній не бере участь.
В.М. Хочинський

Війна в однаковій мірі обкладає даниною і чоловіків і жінок, але тільки з одних стягує кров, з інших — сльози.

Р.м. Теккерей

Війна тим краще, чим більше зла вона завдає.

В.М. Гюго

Війна — це якась акція, завдяки якій люди, які не знають один одного, один одного вбивають заради слави і вигоди людей, які знають один одного і один одного не вбивають.

П. Валері

Під могильною плитою в рідній землі, вічним сном ти будеш спать.Так навіщо ж пацанів, скажіть мені, посилають воювати?

гворил, що чоловіки не плачуть … запитайте про це у вижевшего солдата …

«Помри або зроби» — США
«Помри, але зроби» — Росія
в Росії навіть смерть не є поважною причиною ..

Патріоти готові померти заради своєї країни, але не вбити за неї.

Війна в однаковій мірі обкладає даниною і чоловіків, і жінок, але тільки з одних стягує кров, а з інших — сльози.

СНАШ зеленими беретами зрівняються тільки хлопці в блакитних беретах, вони справжні звірі і б’ються до останнього «
Рейган

Світило сонечко і вночі і вдень!
Не буває атеїстів в окопах під вогнем! (Єгор Лєтов)

Вибираючи з двох бід меншу,
не забувай ти вибрав зло!
Абу Шолом

Тільки люди пам’ятають загиблих, Народи пам’ятають Переможців (перемогу).

Я не знаю, якою зброєю вестиметься Третя Світова Війна, але Четверта — палицями та камінням. (Альберт Ейнштейн)

Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів. (Отто Фон Бісмарк)

Висловлюючись поетично, WWW — це і є Третя світова війна. (Мерсі Шеллі, «Павутина»)

Ми — побічні діти історії. У нас немає мети, немає місця, немає ніякої Великої Війни, немає Великої Депресії.
Наша Велика Війна — духовна війна.
Наша Велика Депресія — це наше життя.
(Чак Паланік, «Бійцівський клуб»)

Люди похилого віку оголошують війну, а вмирати йдуть молоді. (Герберт Гувер)

Пам’ятники треба ставити тим, хто запобіг війні, а не полководцям. (Аркадій Давидович)

Війна — киплячий казан, у якому велику кров перетравлюють у великі гроші. Все інше — релігійні, національні, патріотичні етикетки. (Ілля Шевельов)

«Яка прекрасна сьогодні місяць!» — Зауважив я джентльменові, що стояв поруч зі мною.
«Так, — відгукнувся він, — але якби ви бачили її до війни …»
(Оскар Уайлд)

Саме провокація з боку противника, яку ви проігнороруете, виявиться основний атакою

Той, хто не залишав борт літака
Той, хто не задихався в протигазі
Той, хто не вижимал свій комуфляжа отпота, після чергового марш.броска,
Той, хто не курив одну сигарету на всіх
Той ні коли не зрозуміє. чому у десантників тремтять руки, коли він одержує листа з дому, а прочитавши його дивиться кудись у далечінь сумними очима …
В. Ф. Маргелов — десантник № 1

В руках в ногах по всюди біль, у роті пісок, в тільняшці сіль, в очах туга і все у вогні, ось, що таке ВДВ.

Немає нічого страшніше війни, бо коли на землі мир: діти ховають своїх батьків, а коли на землі війна батьки ховають своїх дітей! Аристотель

коли помирає одна людина-це трагедія …
коли тисячі-це статистика … (с) Сталін

Війна, це продовження політики іншими засобами.

«Якщо ти знаєш себе і ворога ти будеш тримати перемогу над ворогом у будь-яких Сватка … якщо ти знаєш себе, але не знаєш ворога ти переможеш один раз, а в наступної битві потерпиш невдачу … якщо ж ти не знаєш не себе не ворога то ти будеш програвати у всьому ….»

Прийшов, побачив, переміг (Гай Юлій Цезар)

Легше знаходяться ті люди, які добровільно йдуть на смерть, ніж такі, які терпляче переносять біль (Гай Юлій Цезар)

Війна закінчена лише тоді, коли поховано
останній солдат (Суворов)

Краще славна смерть, ніж ганебна життя. (Дмитро Донський)

Bella harida bella * Війни жахливі війни *- Вергілій

Війна це мистецтво, а мистецтво чіткими формулами не поясниш —

Ми програли битву але не програли війну.

Війна — не справжній подвиг, війна — сурогат подвигу. В основі подвигу — багатство зв’язків, які він створює, завдання, які він ставить, звершення, до яких спонукає. Проста гра в орла чи Решко не перетвориться на подвиг, навіть якщо ставка в ній буде на життя або смерть. Війна — це не подвиг. Війна — хвороба. Начебто тифу. Антуан де Сент Екзюпері.

а як на мене, то нехай хоч взагалі одне одного переубівают .. лише б війни не було.

«У мене немає іншої Батьківщини, тільки ця. Тому якщо нападе НАТО, ми будемо захищати нашу країну, наших дітей і наших дружин. Ми захистимо наше Косово, споконвічно Сербську землю, на століття Сербську землю. Так що я обіцяю: ви отримаєте справжнє пекло . Якщо нам не вистачатиме зброї, ми будемо захищатися камінням, вилами і помремо, як воїни. «

Желько «Аркан» Ражнатович

«Якщо любов до батьківщини, зберігається у нас в серцях …
І буде зберігається до тих пір, поки ці серця б’ються …
Те ненависть до ворогів, завжди ми носимо на кінчиках багнетів … «Михайло Шолохов.

Sikvis paлun parabellu — Хочеш миру, готуйся до війни …

Достатньо лише один раз побувати на полі бою, щоб змінитися назавжди. З гри Medal of Honour: Pacific Assault

Люди похилого віку оголошують воїни, молоді повинні боротися і вмирати-Герберт Гувер

Краще померти напрастно, ніж жити в гидоти

Фігня війна, головне-маневр

Ніколи не згасне полум’я
Священного вогню!
Ми будемо боротися за твою свободу!
Живи Росія моя!
Ми будемо підніматися знову і знову!
Нехай світ буде проти мене!
І ми помремо за тебе Росія!
Живи Росія моя!

Понравилась статья? Поделить с друзьями:
  • Прочитай народные пословицы и определи тип каждого односоставного предложения что посеешь то пожнешь
  • Цитаты о взаимопомощи и поддержке
  • Пример пословицы цена по товару а товар по цене
  • Странник и его тень ницше цитаты
  • Красивые слова о русских детях